Методична робота

Федоренко Олена Миколаївна
Комунальний заклад “Навчально-виховне об’єднання №33 “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”
Вчитель української мови та літератури

Анотація. У статті висвітлено питання про доцільне використання Google-сервісів на уроках української мови та літератури. Показано ефективність навчального процесу із застосуванням Google-сервісів. Зосереджено увагу на практичну діяльність учнів даних як дієвого способу засвоєння значного обсягу інформації.

Ключові слова: Google-сервіси: поштовий сервіс Gmail, блог-сервіс Blogger, Google Календар, Google Диск, документи, таблиця, презентація, Google форми, Flubaroo , сайт.

ДОЦІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ GOOGLE-СЕРВІСІВ
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Сучасний розвиток освіти потребує від учителя значної підготовки, володіння ним сучасними освітніми технологіями, використання у навчальному процесі електронних ресурсів. З-поміж сучасних освітніх технологій найбільш поширеними є комп’ютерно-інформаційні. Такі технології активізують урок, рівень володіння знаннями стає значно вищим, а процес засвоєння набагато глибшим, що дає можливість учителеві збільшити обсяг матеріалу та впроваджувати самостійну пошукову та навчально-дослідницьку роботу учнів.

Однією з умов створення ефективного освітнього середовища у навчальному процесі є застосування Google-сервісів. Зазначені сервіси дозволяють створювати та зберігати документи, що спрямовані на задоволення різних потреб.

Сервіси Google – це широковідомий безкоштовний набір он-лайнових програмних засобів: поштовий сервіс Gmail, блог-сервіс Blogger, сайт, Google Календар, хмарне сховище Google Диск, сервіси по створенню таблиць, документів, презентацій, сайтів (Документи, Таблиці, Презентації тощо) й Google Перекладач. Важливим у цих сервісах для діяльності вчителя є можливість спільної роботи учнів: у режимі реального часу відслідковувати будь-які зміни, що були внесені у документ, залишати коментарі, виправлення, використовувати чат. Можна стверджувати, що це є ефективним інструментом для групової роботи із текстом і над помилками.

Одним із сервісів Google, який активно використовують і учні, й учителі є електронна пошта – це швидкий спосіб обміну інформацією. У своїй роботі я користуюсь електронною поштою, коли мені потрібно донести певну інформацію до учнів. Маючи електронні адреси учнів, можна зробити це швидко та гарантовано. Перевагою цього сервісу є те, що навіть у вихідні чи канікулярний час можна обмінюватися важливою й терміновою інформацією. На блозі є можливість підписатися на оновлення чи додати в кола, щоб постійно стежити за новинками, які з’являються, і зробити це можна через електронну пошту.

Для організації середовища мережевої взаємодії між учасниками навчального процесу можна створити блог на базі сервісу Blogger. У постах блогу, створення віртуальної дошки оголошень, створення публікацій, розміщуються навчальні матеріали, онлайн-дискусії, інструкції, засоби мультимедії, завдання для учнів та посилання на корисні ресурси. Взаємодія між учнями, учителем і батьками реалізується через коментарі. (http://helen1976f33.blogspot.com/p/blog-page_75.html),

За допомогою Google Форми можна легко створювати опитувальники, вікторини, анкети. Підходить для організації засобів діагностики і моніторингу виконання домашнього завдання та самостійної роботи на уроці. (https://sites.google.com/a/33school.org.ua/ykraina/)

Планування та організація часу особливо важливі під час реалізації навчальних проектів, і для цього зручно використовувати Google Календар. За допомогою сервісу простіше відстежити усі важливі події, формувати розклад роботи, призначати заходи і розсилати запрошення. https://calendar.google.com/calendar/render?tab=wc#main_7

Сервіси Google Диск надає можливість користувачам завантажувати, створювати й працювати з текстовими, табличними документами і презентаціями просто у вікні браузера. Для навчальної діяльності найбільш цікавою є можливість форматувати і редагувати текстові документи у режимі он-лайн. Таким чином утворюється спільна електронна дошка, на якій публікується результат сумісної роботи учнів та вчителя. Також учитель має можливість вести електронний журнал у Google Таблиці, публікувати текстові файли у Google Документи і презентації у Google Презентації.

https://docs.google.com/presentation/d/1sF6o0YMss60soRAsBE0_4ZCRktbwisX1fsQVXbhhaXs/edit#slide=id.p3

На уроках словесності при вивченні біографії письменників, демонструю відеоролики із відео-каналу YouTube, у яких йдеться про цікаві факти життя та творчості митців, характеристика культурного розвитку певної доби. Як показала практика, таке використання відеороликів сприяє кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, ніж опрацювання біографії письменника із підручника.

https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY

Ще одним сервісом Google, який використовується в роботі вчителя-словесника, є Google Форми. Їх можна використовувати для перевірки домашнього завдання, для закріплення знань, для контрольної перевірки з теми. Форми розміщуються на блозі або сайті і є закритими до моменту їх проходження.

https://docs.google.com/a/33school.org.ua/forms/d/1sjPTm2LStd_uKgOKieeKpzlxEWXy4WBiA8mav-6WEEc/edit

LearningApps.org – онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Їх можна використовувати в роботі з інтерактивною дошкою, або як індивідуальні вправи для учнів.

Ознайомитися з видами інтерактивних вправ можна на сайті https://learningapps.org/, а також створити власні вправи за зразком. https://sites.google.com/a/33school.org.ua/ykraina/navcalne-zanatta

Використання електронних освітніх ресурсів на уроках словесності дозволяє урізноманітнити уроки, застосувавши різні види навчальної діяльності учнів, активізувати їхню увагу, удосконалити процес навчання, зробити його більш цікавим, захоплюючим, доступним, запам’ятати більший обсяг поданої інформації, створювати навчальний електронний контент.

Список використаних джерел

1. "Google-сервіси для вчителя. Перші кроки новачка // Електронний ресурс. Режим доступу: http://sae-ukraine.org.ua/ua/project_news/Google-serv–si-dlya-vchitelya–Perskroki-novachka-publication/

2. Лященко К.В. Google-сервіси: можливості та перспективи використання у сучасному освітньому середовищі // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/

3. Карташова Л. А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики учителя суспільно-гуманітарних дисциплін // Електронний ресурс Режим доступу: http://www.knlu.kiev.ua/?AC=361&pp=12

УДК 372.854

Компетентісний підхід на уроках української мови і літератури в умовах впровадження Державного стандарту базової ї повної загальної середньої освіти

Олена Федоренко, вчитель української мови та літератури

Комунального закладу "Навчально-виховне об'єднання №33

"Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Анотація. У статті висвітлено питання про доцільне використання Google-сервісів на уроках української мови та літератури. Показано ефективність навчального процесу із застосуванням Google-сервісів. Зосереджено увагу на практичне діяльність учнів даних як дієвого способу засвоєння значного обсягу інформації.

Ключові слова: Google-сервіси: поштовий сервіс Gmail, блог-сервіс Blogger, Google Календар, Google Диск, документи, таблиця, презентація, Google форми, Flubaroo , сайт.

Початок XXI століття, третього тисячоліття має свій смисл, свою філософію. Це час визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя, інноваційної культури. Футурологічні прогнози робить світова цивілізація, визначає свою стратегію розвитку Україна. Масштаб нових історичних завдань владно диктує необхідність кардинальних змін у змістовних, технологічних, управлінських складових розвитку освіти, яка покликана допомогти молодій людині оволодіти цивілізаційною компетентністю, освоїти ситуацію соціальних і духовних змін.

Інноваційний освітній простір XXI століття визначає креативна освіта, яка базується на особистісно зорієнтованому навчанні, інноваційних технологіях, технологіях дистанційного навчання. У зв'язку з цим сьогодні головним виміром якості функціонування освітньої системи має бути здатність молодого покоління повноцінно жити і активно діяти в новому світі, постійно самовдосконалюватись, адекватно реагувати на зміни, особливо у періоди технологічних та цивілізаційних змін. Тобто, щоб прийняти історичний виклад XXI століття, освіта має носити випереджувальний характер, тобто бути націленою в майбутнє, на розв'язання проблем нового століття, розвиток компетентності учнів, формування у них проективної культури, нових способів мислення і діяльності.

Відповідно до вимог нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти сучасна парадигма національної освіти в Україні ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в

результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів, а компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. Отже, в умовах модернізації змісту національної освіти в Україні, пошуку нових освітніх парадигм, орієнтованих на розвиток всебічно освіченої, творчої особистості, особливого значення набуває реалізація в педагогічній практиці сучасної школи саме компетентісного підходу.

Таким чином, сучасна мовна та літературна освіта, зорієнтовані на компетентісну модель, збільшує її результативний компонент, визначає переміщення акцентів з накопичення обсягу мовних чи літературних знань на цілеспрямований розвиток мовної і літературної компетентності як інтегрованої якості особистості.

Методологічний ландшафт сучасної цивілізації визначають зараз дві генеральні тенденції: майбутньотворення та конструктивізація, що позначається зближенням теоретичних і практичних аспектів діяльності, розкриттям процедурно-технологічних потенцій теорії та модельно-інформаційних здатностей практики. Перша тенденція характеризується посиленням процесів цілереалізації. Друга тенденція набуває вигляд розгортання процесів трансформації теоретичного в практичне. Такий концептуальний підхід до сучасної освіти визначає актуальну проблему сучасної педагогічної теорії, що полягає в проектування креативних педагогічних моделей різних типів з метою формування предметної компетенції учнів, як структури, заснованої на цінностях, знаннях, досвіді, набутих особистістю як у процесі навчання, так і поза ним. Предметна компетенція реалізується на різних рівнях, тобто включає різні розумові операції (аналітичні, критичні, комунікативні), а також практичні вміння, здоровий глузд і має свою класифікацію та ієрархію. Головною при цьому стає орієнтація на задоволення потреб і культурних запитів особистості, пов'язаних із практичною діяльністю, духовним життям, комунікативними інтересами.

На підставі такого підходу процес формування предметної компетентності необхідно розглядати у світлі креативної освіти як інноваційну форму організації освітнього середовища, в основі якого лежить комплексний характер діяльності учня в умовах активної взаємодії з оточуючим середовищем. Мова йде про використання у практиці роботи не конкретно визначеної інноваційної технології, наприклад проектної технології, технології розвитку критичного мислення, технології розвиваючого навчання, технології навчання як дослідження тощо, а в створенні інтегрованої комплексної моделі використання різних видів інноваційних технологій в межах уроку з метою формування предметної мовної чи літературної компетентності учнів в сукупності всіх складових: особистісної, діяльнісної, когнітивної, мовленнєвої, загальнокультурної,

лінгвістичної, читацької, літературознавчої, ціннісно-світоглядної, соціо-культурної.

Створення і практична реалізація моделі інноваційного освітнього простору для формування предметної мовної та літературної компетентності повинна сприяти не тільки здобуттю міцних знань в межах певного предмету, а й формуванню в учнів уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства, вироблення умінь побудови процесу навчання, спрямованого на активізацію діяльності учнів відповідно до їх інтересів у здобутті певних знань і відчутного теоретичного чи практичного результату.

Навчальна діяльність на уроках української мови та літератури покликана не просто дати людині суму знань, умінь, навичок, а сформувати в неї предметну компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінносях, здібностях, отриманих завдяки навчанню. Традиційна освітня парадигма, основу якої складали знання, уміння і навички, поступається місцем новій, в основі якої – формування життєвої компетентності школяра, що передбачає мобільність знань, гнучкість методів і критичність мислення, тобто здатність використовувати наявні знання та вміння на вищому рівні, переносити їх у різні ситуації, застосовувати практично, робити правильні висновки. Які ж основи формування предметних компетентностей на уроках української мови та літератури, використання яких інноваційних методик та технологій сприятиме ефективності компетентнісного підходу на даних уроках. Саме на ці стають у центрі нашої уваги.

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти визначає метою освітньої галузі «Мови і літератури» розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна; літературного компонента – літературознавча, культурологічна, компаративна.

Зміст мовного і літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.

Отже, мова йде про принципово нову парадигму сучасного освітнього простору, що відмовляється від отримання «готових знань». Учень має виступати не в ролі ретранслятора готових знань, він повинен набувати знання в процесі самостійного пошуку та вирішення навчальних завдань. Учитель відповідно відмовляється від функцій своєрідного передавача готових знань, спонукаючи учнів до самостійного пошуку, створюючи необхідні умови для активності та ініціативності школярів.

Такий підхід до формування мовно-літературної компетентності має такі переваги: своєрідний обмін знаннями та досвідом між усіма учасниками навчального процесу; знання набуваються у процесі спілкування і обговорення; учень є активним учасником навчання, відчуває свою інтелектуальну спроможність, що робить процес навчання продуктивним; створюється позитивний психологічний мікроклімат у колективі, що максимально виключає стресові ситуації; школярі вчаться критично мислити, приймати продумані і виважені рішення, брати участь у дискусіях. Саме практичною спрямованістю відрізняється компетентнісно спрямована мовно-літературна освіта. Вона акцентує увагу на результаті навчання. В якості результату розглядається не сума інформації з певної галузі знань, а здатність школяра використовувати здобуті знання, засвоєну інформацію в комплексі у різноманітних нестандартних умовах, проблемних ситуаціях.

Таке реформування системи освіти і виховання в Україні передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові та предметні компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті. Отже, основними (ключовими) групами компетентностей, яких потребує сучасне життя, є:

-соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активними у прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні та розвитку демократичних інститутів суспільства;

- полікультурні - стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

- комунікативні - передбачають опанування важливим у роботі і суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами;

- інформаційні - зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві і передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію;

- саморозвитку та самоосвіти, пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатись як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

- компетентності, що реалізуються у прагненні і здатності до раціональної, продуктивної творчої діяльності;

- предметні(галузеві) – сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань.

Важливим аспектом впровадження формування предметної мовно-літературної компетентності учнів є оновлення структури уроків. Тому створення інноваційного середовища, яке визначає індивідуальний вектор навчального процесу, створює позитивну мотивацію в процесі навчання, розвиває навички розумової праці, виробляє умови колективної праці.

Отже, працюючи над формуванням предметної компетентності на уроках української мови та літератури, ми реалізуємо основні принципи креативної освіти:

професійний: змінюється професійна позиція вчителя-гуманітарія; формується новий світогляд; підвищується професійний рівень і якість освіти; розширюється діапазон знань вчителя; формується новий тип вчителя-дослідника та новатора, здатного творчо вирішувати навчальні задачі;

навчально-виховний: позитивна мотивація до навчання; підвищення рівня освіченості; вихід на активну пізнавально-дослідницьку позицію, що є пріоритетним напрямком у формуванні креативності дитини; виховання кращих особистісних якостей і рис менталітету;

технологічний: нові способи і методи організації ефективності уроку;

соціально-психологічний: нові відносини суб'єктів освітнього процесу; створення оптимального духовно-інтелектуального середовища;

соціальний: взаємодія із суб'єктами зовнішнього світу; сучасна школа як відкрита система для взаємодії із соціальним середовищем; адекватна оцінка результатів роботи;

статусний: стабілізація діяльності сучасної школи в режимі розвитку і становлення особистості.

Суть інноваційної проектної діяльності в даному контексті на уроках української мови і літератури полягає в такій організації навчально-виховного процесу, за якої, в першу чергу, ми формуємо особистісну компетенцію учнів шляхом залучення практично всіх школярів до процесу пізнання, внаслідок чого вони отримують можливість розуміти та рефлексувати з приводу того, що знають, думають і вміють. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу передбачає індивідуальний внесок кожного, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності, причому відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає можливість не тільки отримувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність учнів. Для цього необхідно застосовувати такі методи і прийоми навчання, які формують і розвивають предметну компетентність особистості, активізують пізнавальну діяльність учнів, створюють проблемні ситуації, вимагають дослідження проблеми та творчого підходу.

Створена вчителем модель інноваційного простору розглядає застосування певного виду інновацій як портал, через який реалізуються активні види розумової діяльності: спостереження, аналіз, складання алгоритмів (логічних ланцюжків), самостійний пошук інформації, графічні організатори, різні види творчих робіт.

У залежності від завдань та цілей уроку протягом кожного етапу особистісно зорієнтованого уроку ми використовуємо ті інноваційні технології та технологічні прийоми, які найбільш ефективно реалізують навчальний потенціал уроку та сприяють формуванню предметної мовно-літературної компетентності учнів. Найбільш ефективними м вважаємо ті прийоми роботи, які не тільки активізують розумову і пошукову діяльність учнів, а й сприяють практичному застосуванню набутих знань у реаліях сучасного життя і становлять основу формування особистого життєвого досвіду учнів та ключових рис інноваційної особистості.

Проблема формування предметної компетентності учнів в умовах сучасної школи є актуальною і продиктована самим життям. Даний напрям є одним з пріоритетних напрямів реалізації Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, тому головним завданням школи є всебічний розвиток індивідуальності дитини, формування ціннісних орієнтирів, формування життєво і соціально компетентної особистості, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір, приймати нестандартні ефективні дієві рішення, вміти застосовувати свої знання та вміння вчитись упродовж життя. Ці фактори сприяли впровадженню у процес вивчення української мови і літератури не однієї інноваційної технології, а інтегрованої моделі інноваційних технологій, що сприяє створенню інноваційного освітнього простору і формуванню інноваційного креативного

стилю діяльності вчителя, вдосконаленню методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

Сервіси Google – це широковідомий безкоштовний набір он-лайнових програмних засобів: поштовий сервіс Gmail, блог-сервіс Blogger, сайт, Google Календар, хмарне сховище Google Диск, сервіси по створенню таблиць, документів, презентацій, сайтів (Документи, Таблиці, Презентації тощо) й Google Перекладач. Важливим у цих сервісах для діяльності вчителя є можливість спільної роботи учнів: у режимі реального часу відслідковувати будь-які зміни, що були внесені у документ, залишати коментарі, виправлення, використовувати чат. Можна стверджувати, що це є ефективним інструментом для групової роботи із текстом і над помилками.

Одним із сервісів Google, який активно використовують і учні, й учителі є електронна пошта – це швидкий спосіб обміну інформацією. У своїй роботі я користуюсь електронною поштою, коли мені потрібно донести певну інформацію до учнів. Маючи електронні адреси учнів, можна зробити це швидко та гарантовано. Перевагою цього сервісу є те, що навіть у вихідні чи канікулярний час можна обмінюватися важливою й терміновою інформацією. На блозі є можливість підписатися на оновлення чи додати в кола, щоб постійно стежити за новинками, які з’являються, і зробити це можна через електронну пошту.

Для організації середовища мережевої взаємодії між учасниками навчального процесу можна створити блог на базі сервісу Blogger. У постах блогу, створення віртуальної дошки оголошень, створення публікацій, розміщуються навчальні матеріали, онлайн- дискусії, інструкції, засоби мультимедії, завдання для учнів та посилання на корисні ресурси. Взаємодія між учнями, учителем і батьками реалізується через коментарі. (http://helen1976f33.blogspot.com/p/blog-page_75.html),

За допомогою Google Форми можна легко створювати опитувальники, вікторини, анкети. Підходить для організації засобів діагностики і моніторингу виконання домашнього завдання та самостійної роботи на уроці. (https://sites.google.com/a/33school.org.ua/ykraina/)

Планування та організація часу особливо важливі під час реалізації навчальних проектів, і для цього зручно використовувати Google Календар. За допомогою сервісу простіше відстежити усі важливі події, формувати розклад роботи, призначати заходи і розсилати запрошення. https://calendar.google.com/calendar/render?tab=wc#main_7

Сервіси Google Диск надає можливість користувачам завантажувати, створювати й працювати з текстовими, табличними документами і презентаціями просто у вікні браузера. Для навчальної діяльності найбільш цікавою є можливість форматувати і редагувати текстові документи у режимі он-лайн. Таким чином утворюється спільна електронна дошка, на якій публікується результат сумісної роботи учнів та вчителя. Також учитель має можливість вести електронний журнал у Google Таблиці, публікувати текстові файли у Google Документи і презентації у Google Презентації.https://docs.google.com/presentation/d/1sF6o0YMss60soRAsBE0_4ZCRktbwisX1fsQVXbhhaXs/edit#slide=id.p3

На уроках словесності при вивченні біографії письменників, демонструю відеоролики із відео-каналу YouTube, у яких йдеться про цікаві факти життя та творчості митців, характеристика культурного розвитку певної доби. Як показала практика, таке використання відеороликів сприяє кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, ніж опрацювання біографії письменника із підручника. https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY

Ще одним сервісом Google, який використовується в роботі вчителя-словесника, є Google Форми. Їх можна використовувати для перевірки домашнього завдання, для закріплення знань, для контрольної перевірки з теми.Форми розміщуються на блозі або сайті і є закритими до моменту їх проходження.(https://docs.google.com/a/33school.org.ua/forms/d/1sjPTm2LStd_uKgOKieeKpzlxEWXy4WBiA8mav-6WEEc/edit)

LearningApps.org - онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Їх можна використовувати в роботі з інтерактивною дошкою, або як індивідуальні вправи для учнів.

Ознайомитися з видами інтерактивних вправ можна на сайті https://learningapps.org/ ,а також створити власні вправи за зразком. https://sites.google.com/a/33school.org.ua/ykraina/navcalne-zanatta

Список використаних джерел

"Google-сервіси для вчителя. Перші кроки новачка // Електронний ресурс. Режим доступу: http://sae-ukraine.org.ua/ua/project_news/Google-serv--si-dlya-vchitelya--Persh---kroki-novachka-publication/
Лященко К.В. Google-сервіси: можливості та перспективи використання у сучасному освітньому середовищі // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/
Карташова Л. А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики учителя суспільно-гуманітарних дисциплін // Електронний ресурс Режим доступу: http://www.knlu.kiev.ua/?AC=361&pp=12
Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод, посібник. - К., 2002.
Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; За ред. О. І. Пометун. - К.: А.С.К.,2004.-192с.

Шукати в цьому блозі

Блог Федоренко Олени Миколаївни

Методична робота

Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях.

Міський семінар-практикум для голів шкільних методичних об'єднань вчителів української мови та літератури

ХIІ Хмурівські читання - кафедра ТіМСО

Обласна науково-практична Інтернет-конференція

ФЕДОРЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА | ДОЦІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ GOOGLE-СЕРВІСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Календар знаменних і пам'ятних дат